Я живу скромно й по-спартанськи.
Я продав усе, чогось варте,
спалив те, чого ніхто не хоче.
Навіть любов має ціну.
Якщо колись побував близько, ніколи вже не станеш вільним.
Я роблю останній крок сам.
Я стираю свої фото,
стираю наші листи.
І коли заплющую очі, чути твій голос.
Я не бачу твого обличчя:
це те, що я забув першим.
Я знаю, чого вартий час.
І час спливає.
Колись я був мільйонером,
коли ми мали весь час у світі.
Я пам’ятаю точно, коли прийшла відповідь.
Ми з тобою були на півдорозі,
та чи «в нікуди» — це далеко?
Ми інвестували наші життя.
Ми вірили, що застраховані навіки.
Але час — це гроші, я клянусь.
Куди пішов весь час?
Колись ми були мільйонерами,
коли ми мали весь час у світі.
У моєму серці був світ із криги.
Ти почала лавину, коли дала мені своє.
Здається, що ми зустрілись у зовсім іншому житті.
І я знаю, що ми побачимось на іншому боці.
Але час — це гроші, я клянусь.
Куди пішов весь час?
Колись ми були мільйонерами,
коли ми мали весь час у світі.
У моєму серці був світ із криги.
Ти почала лавину, коли дала мені своє.
Здається, що ми зустрілись у зовсім іншому житті.
І я знаю, що ми побачимось на іншому боці.