Ти ніколи не казала, що тебе в мені нервує
Все залишилось невисловленим (все тобі на серці залишилось)
А зараз ти все, як гостину, викладаєш на стіл
Але мені це все гірке і терпке
Ти нічого не казала, коли треба було
То для чого казати, коли вже запізно
Коли день трохи суму проллє,
Не подам голосу
А коли ніч трохи вина наллє,
Дам слово, що забуваю про нас.
Ми вперлися в стіну, далі нема куди йти −
Давно вже шлях загублено.
І знаю, чому ти кажеш не чіпати твого лиця,
Бо я б тебе на прощання поцілував.
Ти нічого не казала, коли треба було
То для чого казати, коли вже запізно
Коли день трохи суму проллє,
Не подам голосу
А коли ніч трохи вина наллє,
Дам слово, що забуваю про нас.
І хоч ти й говорила мені неправду,
Кожну неправду тобі дозволяю,
Ате ту, що ти тільки моя
Ось цю тобі не прощаю.
Коли день трохи суму проллє,
Дам слово, що забуваю про нас.