Ти, здається, замінила
Мозок серцем
Ти все так тяжко переносиш
А потім розвалюєшся
Намагаєшся пояснити
Та до того, як ти відкриваєш рот
Ці дитячі сльози
Просочуються назовні
Щось повертає ручку
Крана в твоїх очах
Вони льються
Всім на потіху
Твоє серце занадто велике для тіла
Там ти ховаєш свої почуття
Вони льються
Всім на потіху
Вони звуть тебе плаксійкою
Плаксійкою
Та тобі глибоко начхати
"Плаксійка, плаксійка!"
Так що ти смієшся крізь сльози
Плач, лялю, плач, мила
Адже тобі глибоко начхати
Сльози падають на землю
Та ти їх не стримуєш
Ти сама по собі,
Ти розгубила всіх друзів
Ти запевнила себе
Що це все вони, а не ти
Ти унікальна
І ніхто не розуміє тебе
Та ці дитячі сльзи
Знову і знову рвуться назовні
Щось повертає ручку
Крана в твоїх очах
Вони льються
Всім на потіху
Твоє серце занадто велике для тіла
Там ти ховаєш свої почуття
Вони льються
Всім на потіху
Вони звуть тебе плаксійкою
Плаксійкою
Та тобі глибоко начхати
"Плаксійка, плаксійка!"
Так що ти смієшся крізь сльози
Плач, лялю, плач, мила
Адже тобі глибоко начхати
Сльози падають на землю
Та ти їх не стримуєш
Я впізнаю в тобі
Себе
Я знаю тебе краще
За будь-кого
У мене такий же кран
В очах
Так що твої сльози
Також і мої
Вони звуть мене плаксійкою
Плаксійкою
Та мені глибоко начхати
"Плаксійка, плаксійка!"
Так що я сміюсь крізь сльози
Так, я плаксійка
Та мені глибоко начхати
Сльози падають на землю
Та я їх не стримую
Я їх не стримую
Я їх не стримую
Плаксійка, плаксійка