Де ти був*, коли я був обпечений та зломлений
Коли дні прослизали повз, дивлячися з мого вікна
І де ти був, коли я був зранений та безпорадний
Бо те, що ти кажеш, та те, що ти робиш, оточує мене
У той час, коли ти ловив кожне слово когось іншого,
До смерті бажаючи повірити у почуте,
Я дивився прямо на сяюче сонце
Загублений у думках та у часі
Коли було посаджене насіння життя та змін
Надворі йшов темний та повільний дощ
Коли я роздумував над цим небезпечним, але нездоланним способом проведенням часу
Я здійснив небесну прогулянку через нашу тишу
Я знав, що настала мить
Щоб вбити минуле і повернутися до життя
Я здійснив небесну прогулянку через нашу тишу
Я знав, що почалося очікування,
І попрямував прямо до сяючого сонця.