Чи справді?
В далекий світ, за синє море,
Веліла доля йти в незнаний край,
Покинуть вас, мрійливі зорі,
Пахуче поле, ліс, ручай.
Прийшлось покинуть все, що миле,
I попращать тебе, любов мою,
Тобі з далекої чужини
Привіт мій щирий вірний шлю...
Чи справді вже нам не стрінутись з тобою,
Чи справді вже нам не мріять, не любить,
Чи може лише вечірньою порою
За тим, що було, нам тільки в споминах тужить.