Яка була матуся
Щаслива, молода,
Як з батьком будували цю хатину…
Поміж горами річка, -
Тихесенька вода
Забрала вже століття половину.
Тече Йордан, тече,
За ним летять роки, летять,
І тиша біля річки,
Тільки ледве шамотять
У гаю евкаліпти…
На пристані човна
Медова хвиля лагідно гойдає.
У гаю евкаліпти -
Святі, як сивина
Тих найрідніших, тих, кого немає.
(муз.)
Гуркоче за Йорданом,
І знову завмира,
А восени світанки злотосяйні.
На березі піщанім
Сміється дітвора -
Зміцнішала, зросла на Іордані.
Тече Йордан, тече,
За ним летять роки, летять,
А трави біля річки
Ледве-ледве шамотять…
А в гаю - евкаліпти!
А течія хмільна
Старенького човна все колихає.
А в гаю евкаліпти -
П'янкі, як імена
Тих найрідніших, тих кого кохаєм.