Не забирай в мене уявлення мого
Тому що подарую тобі мій голос і тіло, я подарую тобі їх
Якщо й стискати буду міцно тримаючись за ці спогади, все одно прийде безликий хтось, і забере
Той сон, що я бачив уві сні, я пам'ятаю
Але котрий з них реальність? Ах-ах я дихать не можу через несправжню пам'ять
Мою свідомість так переповняє, що твоя посмішка теж тане на очах
Я не хочу цього! Траекторія світла та тіні, всі ці криваві рани, вони також частина мене
Я нікому не можу віддати, в море майбутнього я теж не впаду
Ніхто мене не може вбить, я чекаю на тому місці
На вирізьблену вічність
Я, що був там точно не щезну, чи не так?
Ти, що була там точно не щезнеш, чи не так?
Але котрий з них реальність? Ах-ах я дихать не можу через несправжню пам'ять
Прикраси так переповняє, що й сльози з того дня почали танути
Поверни мені їх! Траекторія світла та тіні, всі ці криваві рани, вони також частина мене
Я нікому не можу віддати, і в той куточок у всесвіті я не можу впасти
Ніхто мене не може вбить, в мене є приховане життя
Цікаво, навіть я, в якого колись все забрали, чи можу все ще називати тебе по імені?
Ми просто метелики, що живуть у фантазіях
Ми просто метелики, що літають в акваріумі
Це все просто сон, в моєму мозку, що в фантазії поселивсь
Це все просто сон, в моєму мозку, що втонув у акваріумі, це все образ
Ставши пустим коконом з оболонкою, ким я, ким ж я стану?
Я маю прийти за тобою, несправжня пам'ять стала пустою
Хтось стирає І розтоплює Моє серце руйнує
І навіть якщо воно руйнується, руйнується, навіть якщо зруйнується, я не можу віддати його
Тому що навіть я, в якого колись все забрали, все ще можу називати тебе по імені.
Є речі, які життя не може закінчити
Якщо світові настане кінець, і він зникне, лише ми залишимось у спогадах вдвох