Ця любов
така могутня
така крихка
така солодка
така гірка
Ця любов
то прекрасна як день весняний
то нестерпна як дощ осінній
Ця любов
така щаслива
така манлива
така мінлива
То тремтить від страху
як дитина в темній кімнаті
То спокійна і певна в собі
як хазяйка у добрій хаті
Ця любов
якої прагнуть
і якої остерігаються
від якої бліднуть
від якої стріляються
Ця любов насторожена
вічно чимось стривожена
змучена розтоптана зневажена
нами змучена нами розтоптана нами зневажена
але все ще жива
Ця любов твоя і моя
вічно юна
завжди нова
справжня як квітка
гаряча як сонце
беззахисна як серце
Ми обоє я і ти
можемо назавжди піти
можемо все забути
можемо навіть заснути
а потім прокинутися і страждати
перестати чекати
і знов заснути
марити уві сні про смерть
а вранці встати і піти в кіно...
Все одно
наша любов залишиться тут
уперта як ослиця
жорстока як пам'ять
глибока як криниця
ніжна як спогад
зворушлива як дитина
холодна як мармур
м'яка як глина
Вона на нас дивиться
і усміхається
Вона говорить без слів
і я розумію її
Я слухаю
я тремчу
я кричу
тобі собі їй усім
Я благаю її
Залишайся тут
де ти була
де ти є
Тут місце твоє
Залишайся
не ворушись
не тікай
Хай ті, що любили колись
забули тебе
але ти їх не забувай
В нас немає нікого крім тебе
на всьому білому світі
Не дай нам замерзнути, заніміти
Де б не була ти
прилинь
покажи нам своє обличчя
хоч раз
І коли ми заблукаємо
у темному лісі розпуки
з'явися зненацька
подай нам руку
і врятуй нас.