В холодні години й хвилині
Непевності, так кортить мені
Зігрітись в обіймах твоєї люблячої душі.
Так, щоби усюди тебе відчувати,
Й під руку з тобою пісками гуляти,
Проте з тим же успіхом можу я вітер впіймати.
Коли сонце зайде й небосхил потьмяніє,
За усмішку твою сховатись волію,
І всюди, куди б не поглянув, бачити очі твої.
Якщо міг би я зараз тебе покохати,
Щасливий, я б став неодмінно співати,
Проте з тим же успіхом можу я вітер впіймати.
Як дощ заливатиме листя слізьми,
Будь поруч, від мене страхи віджени,
Нудьгу полишити мені ти допоможи.
Бо серце твоє, це є те саме місце,
Де прагну й жадаю я перебувати,
Проте з тим же успіхом можу я вітер впіймати.