Я стояв на вулиці під проливним дощем,
Намагаючись зробити собі човен,
А тоді я поплву до тебе, мила моя,
З вечером на хвості.
Хай це й не найчесніший засіб пересування,
Але він мене туди доправить все одно.
Я безсердечий чоловік в найгіршому випадку, люба,
Безпорадний - в найкращому.
Мила, я купатиму твою шкіру,
Я навіть виперу твій одяг,
Лише дай мені цукерку перед тим, як я піду,
Ох, мила, я цілуватиму твої очі
І лежатиму на твоєму хіднику,
Лише дай мені цукерку
За моє серце
Я часто все неправильно пояснюю,
Для неї все закінчується однаково,
І хоча я переможений,
Це все одно використовують проти мене.
Я знаю, ти багато можеш запропонувати, люба,
Але, думаю, мені вже досить,
Я - надрив на твоєму простирадлі,
Ти - мій нешліфований діамант.
Мила, я купатиму твою шкіру,
Я навіть виперу твій одяг,
Лише дай мені цукерку перед тим,
Як я піду,
Ох, мила, я цілуватиму твої очі
І лежатиму на твоєму хіднику,
Лише дай мені цукерку
За моє серце...
Я знаю, на стіні є написи,
але, мила, я купатиму твою шкіру,
Я навіть виперу твій одяг,
Лише дай мені цукерку
За моє серце...
Ох, я чекатиму там на тебе...