Заквітла хата чарівними рушниками,
Літа далекі знов вернулись на поріг,
І біла мати нахилилась над синами,
Що знов додому повернулися з доріг.
Приспів:
Синочки, мої соколята,
Доріг є на світі багато,
Та тільки одна у вас мати,
На цілому світі одна.
Поклала в голови нечутно льон зозулі,
Аби навколо все поснуло тихим сном,
І дві тополі шепотіли дітям “люлі”,
І юний ранок ще постояв під вікном.
Здається, хата побіліла, стала вища,
Здається, більше стало світла і тепла,
І пахнуть знову в ній суниці й стиглі вишні,
І біла мати наче вишня розцвіла.
Приспів.