Нікому не довіряй
Наших найстрашніших таємниць,
Нікому не кажи, як ми помремо,
У цій книзі поміж рядків
Захований справжній бог,
Він сміється і милується тобою.
Ти вродлива, немов помах
Чарівної палички в руках
Незнайомки із забутого мною сну.
Ми покоїмося на хмарах,
А внизу біжить річка,
Нам повернули наші кулі всі сповна.