Час – мій друг,
Допоки він не минув.
Він – єдине,
Що у мене є до самого кінця.
Намагаюся збудувати дім із пташиних кісток.
Співають у холоді й падають додолу.
Гей, вона не завжди плакатиме.
Коли найменша спіймана.
Заслабка, щоб вижити.
Напевно.
Спробував визирнути назовні.
Через проріху в мішку.
Угорі кружляє,
Споглядаючи донизу, хижий птах.
Намагаюся збудувати дім із пташиних кісток.
Співають у холоді й падають додолу.
Гей, вона не завжди плакатиме.
Коли найменша спіймана.
Заслабка, щоб вижити.
Заслабка, щоб вижити.
Заслабка, щоб вижити.
Напевно.
Намагаюся збудувати дім із кісток...