Пластикові блакитні запрошення у моїй кімнаті.
Я чекала тут на тебе.
Місце є для двох.
Сонце сідає.
Чорні язики говорять швидше, аніж може розбитися авто.
З тебе — плітки, а з мене — гнів.
Романтика розбиває кожне серце навпіл.
Відкидають тіні у блідій блакиті.
Пластикові блакитні розмови у моїй кімнаті.
Зберігають кожну сльозу для тебе.
Вірять кожному слову брехні.
Падає темрява.
Доля змінюється швидге, аніж гине світло.
З тебе — заздрість, з мене — злість.
Відображення ріжуть кожне обличчя навпіл.
Відкидають тіні у блідій блакиті.