Ізольовані від зовнішнього світу
Хмари поглинули усе світло
Я не контролюю, схоже,
Думки самі думаються коли
Я намагаюся жити без тебе
Птахи падають на дахи
З небес, як краплі дощу
Без повітря, без гордості
Якщо я — це те, в чому я помилялася,
Я краще не буду права
Сподівання перетворилися на хвилювання і з
Одним крилом не зможу летіти
На світанку, боіймаючи мої
Мрії міцно, і тому
Птахи падають на дахи
З небес, як краплі дощу
Без повітря, без гордості
Птахи
У край, де немає страху й пітьми
(У край без пітьми і без страху)
Все, що мені потрібно — дерева, квіти й сонце
(Все, що треба — дерева, трохи квітів та сонце)
Де я матиму нові спогади, а старі — зникнуть
Де любов не втрачено
Птахи падають на дахи
З небес, як краплі дощу
Птахи падають на дахи
З небес, як краплі дощу
Без повітря, без гордості
Ось чому птахи не летять