Bilia Topoli [Russian translation]

Золоті луги

Ведуть у небокрай.

І сумно навкруги.

Тополя, тополя похилилася.

Там старі батьки

Заплакані стоять.

Прощати було їм сина,

А він героєм став.

Молодий юнак,

Молодий козак.

Там, біля тополі калина росте,

Мамині очі чекають тебе.

Сива у розпачі плаче,

Сина все чекає, -

Та в Бога вже його душа.

"Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь.

За тих, хто у морі далеко

І крилами лелеки повернуться живі".

Тихо на дворі,

І тільки чути як,

Як матері слова

Летіли, летіли в ніч до козака.

"Бачиш, сину мій,

Свічка не згаса.

До віку буде вже горіти,

Горітиме вона".

Молодий юнак,

Молодий козак.

Там, біля тополі калина росте,

Мамині очі чекають тебе.

Сива у розпачі плаче,

Сина все чекає, -

Та в Бога вже його душа.

"Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь.

За тих, хто у морі далеко

І крилами лелеки повернуться живі".

Рік вже проминув,

Прийшла нова весна.

А спокою в душі не було,

Не було ну і вже нема.

Там батько змучений

Сам торує шлях,

По ньому мав іти син його,

А його вже нема.

Молодий юнак,

Молодий козак.

Там, біля тополі калина росте,

Мамині очі чекають тебе.

Сива у розпачі плаче,

Сина все чекає, -

Та в Бога вже його душа.

"Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь.

За тих, хто у морі далеко

І крилами лелеки повернуться живі".

Там, біля тополі калина росте,

Мамині очі чекають тебе.

Сива у розпачі плаче,

Сина все чекає, -

Та в Бога вже його душа.

"Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь.

За тих, хто у морі далеко

І крилами лелеки повернуться живі".