Мовою снів ти мені, нарешті, все розповів,
Але все вже прийшло, що було -- те було,
Вже не повернеш.
Ти зрозумів, що минуле зберегти не зумів,
І у світлі вогнів заблукати хотів –
В океані слів.
Десь на землі білі вогні...
Падають тінi десь на стіні.
Але чомусь білі вогні
Світять та лиш мені…
Білі вогні, ночі і дні;
Крила мої -- слова і пісні,
Тихо звучать, ніжно звучать
Десь в нічній далині.
Тінь галерей, що майнула від дверей до дверей,
Аж за обрій, мов птах, на нестримних вітрах
Тихо відлетить.
В сотнях картин я знайду тобі портрет свій один,
Подарую тобі твір загублених днів
В океані слів.
Десь на землі білі вогні..,
Падають тінi десь на стіні.
Але чомусь білі вогні
Світять та лиш мені…
Білі вогні, ночі і дні;
Крила мої -- слова і пісні..,
Тихо звучать, ніжно звучать
Десь в нічній далині.
(х2)
Тихо звучать, ніжно звучать
Десь в нічній далині.
(х2)