[Бель:]У селі, яке звуть містечком
Хвилі й час без турбот біжуть
Тут одна річ завжди доречна -
Це сказати вам: "Bonjour!"
[Жителі:]Bonjour! Bonjour!
Bonjour! Bonjour! Bonjour!
[Бель:]Он свої булки знов несе наш пекар,
Пливе, як морем корабель
І щоранку це село
Таке саме, як було
Коли ми осіли тут...
[Пекар:]Добридень, Бель!
[Бель:]Доброго здоров'я
[Пекар:]Знов по книжку?
[Бель:]Саме так! Як раз дочитала шикарну історію про Бобове Стебло, про Велетня і...
[Пекар:]Добре!.. Марі!.. Де багети?! Поквапся!..
[Жителі:]Чудна дівчина, і відразу видно
Що в голові там канітель
Але щось вона сама...
І в очах якийсь туман...
Та несхожа на людей тутешніх Бель
[Чоловік І:]"Bonjour!"
[Жінка І:]І Вам!
[Чоловік І:]Як ваші діти?
[Жінка ІІ:]"Bonjour!"
[Чоловік ІІ:]Що старий?
[Чоловік ІІ:]Як там сім’я?
[Жінка ІІІ:]Мені яєць!
[Чоловік ІІІ:]Це що за ціни!?..
[Бель:]Набридло провінційне це життя!
[Продавець книжок:]А, Бель!
[Бель:]Добридень! Повертаю книжку, яку я брала...
[Продавець книжок:]Вже прочитали?..
[Бель:]Ой.. я читала запоєм! А є щось нове?
[Продавець книжок:]Ще не з’явилося..
[Бель:]Це не страшно. Хай буде... оця!
[Продавець книжок:]Оця? Ви цю двічі читали!
[Бель:]Це ж моя улюблена! Дальні краї, двобої на мечах, закляття, перевдягнений принц...
[Продавець книжок:]Якщо Ви так її любите, я Вам її дарую!
[Бель:]Але ж як...
[Продавець книжок:]Та беріть!
[Бель:]Спасибі! Щиро дякую Вам!
[Жителі:]Не занедужала чи краля, часом?
Побачила б вона себе...
Бо за книжкою бреде
Уві сні немов іде
Для усіх нас справжня загадка, ця Бель!
[Бель:]Ах! Ця чудесна книжка!
Як люблю це місце, де вона
Принца свого зустріла
Але він признався, що то він
В частині два..
[Жінка ІV:]Таку я вроду ставлю на найвищий,
Найнедосяжніший щабель!
[Чоловік ІV:]Але, попри цю красу
Різне я про неї чув...
[Жителі:]Не така вона як ми усі
І близько не така як всі,
Не схожа на людей усіх та Бель!
[ЛеФу:]Ти не разу не схибив, Гастон! Хаха! Ти мисливець, яких більше нема!
[Ґастон:]Я знаю...
[ЛеФу:]У живності проти тебе ані шансу! Хаха! І у дівчат так само...
[Ґастон:]Егеж, Лефу! І я вже накинув оком на оту!
[ЛеФу:]На дочку винахідника?
[Ґастон:]Саме так! І я дістанусь отій щасливиці!
[ЛеФу:]Але ж вона...
[Ґастон:]Вона у місті найгарніша!..
[ЛеФу:]Але ж...
[Ґастон:]А отже, найкраща!
[ЛеФу:]...
[Ґастон:]А я вартий найкращого!
[ЛеФу:]Авжеж, звісно, але...
[Ґастон:]Я зрозумів коли її побачив -
Це мій у небі журавель
В цьому місті лиш вона
Така гарна, як і я
І планую одружитися я з Бель
[Дівчата:]Ось він іде - ходяча мрія
М’сьє Гастон, палкий дикун
Пече отут, і серце мліє
Як бачу я мужчину у саду
[Жителі (ринок):]
-Бонжур!
-Пардон...
-Привіт!
-Авжеж!
-Хіба це риба?
-Мій виноград
-Беру
-Та пропустіть
-Ваш хліб
-Цей сир
-Черствий
-Смердить
-Мадам, неправда!
[Бель:]Набридло провінційне це життя!
[Ґастон:]Клянуся, скоро буде Бель моя!
[Жителі:]Але ж яка вона однак химерна
Оця замріяна мамзель
І усім нам трохи жаль
Що тут вона чужа
Вродлива й дивна дівчина
Вродлива й дивна дівчина
Вродлива й дивна дівчина
Ця Бель!