Белль [Belle] [Bellʹ] lyrics

У містах галасливо й тісно

А в селі свій сільський гламур

Гарно тут, хоч і дещо прісно

Всяк тобі гукне

Bonjour! Bonjour! Bonjour! Bonjour! Bonjour!

А ось наш пекар свої таці носить

Пливе як морем корабель

Для розмов тут жодних тем

Містечковий цей едем

- Добрий день, Белль!

- Добрий день, пане Жан. Знову щось загубили?

- Здається, що так. І якби ж я бодай пам'ятав що. Нічого, згадається.

- А ви куди це?

Хочу книжку повернути, про двох закоханих у Вероні.

- От нудота.

Куди так чудо наше знову чеше

Їй мізки крутить карусель

І незчулася мала

Та що настрій піднесе коли не Белль

Бонжур, Ваш як уже поїхав?

Бонжур, та ні, як там мадам?

Мені яєць, це що для сміху!

Десь мав би бути світ моїх жадань

- А, єдиний книгогриз на все село. Ну, де побувала цього тижня?

- У сонячній Італії. Вертатися не хотіла. Що у Вас є новенького?

-Нема нічого, але Ви можете перечитувати вже читане.

-Дякую. З Вашою бібліотекою навіщо й подорожувати.

- Bon voyage!

- Бувайте.

Оця дівуля все село хвилює

Я б радив їй цілющий гель (Дивись на мене)

Я за неї аж боюсь

На ходу в казку якусь

Оченята втупить ця дивачка Белль

О, як це не любити

Перемог парад, бали чудні

Де ж він мій принц казковий

Бродить мід світами

Як із ним зійтись мені

Однак яке ж вона дівча премиле

Така доладна, мов газель

Та химерних стільки вад

Цей маскує маскарад

Відрізняється від решти нас

Інакша вся ніж решта нас

Не схожа геть на решту нас ця Белль

Глянь-но, ЛеФу, моя майбутня дружина. Белль найвродливіша дівчина у цьому селі, це якраз для мене.

- Та вона ж заучка, а ти у нас...ти такий сильний.

- Я знаю, впертості в ній ще більше ніж вроди.

- Так і є, нащо вона, коли ти маєш нас?

- Знаєш, після цієї війни мені весь час чогось бракує. І тільки вона дає мені це відчуття

- Ммм je ne sais quoi??

- Не розумію про що ти

Її побачити в думках майнуло

Це мій у небі журавель

Хто ще гарний тут як я

Гожа врода як моя

В кого є у цьому селищі крім Белль?

Ура, він знов сюди приїхав

Monsieur Ґастон, він Аполлон

Своїх сердець нам не навчити

Самі до нього просяться в полон

- Навіть не сподівайтесь на це.

Бонжур! Пардон. Привіт! Mais oui! Хіба це м'ясо? Мені букет. Та сир. Стрічки. Я зараз дам. Я не пройду. Ваш хліб. Черствий.

Смердить. Та ні неправда.

У край жадань моїх так хочу я

Клянуся буде скоро Белль моя

Чому аж так усе у ній химерно?

У цій замріяній мамзель

І усім нам трохи жаль

Що отут вона чужа

Не збагнути нам цю дівчину

Вродливу й дивну дівчину

Предивну й гарну дівчину

Цю Белль