Світ
Мене не судить
Нема сіл, щоб брехати
Але нема сіл, щоб відчувати
Я теж могла б це зробити, але мені потрібен час
І час йде
І нічого йде
Що моя подушка є мокра, а моє ліжко є холодне
Чекаю на те, щоб, щось траполось, з‘єднати якось
Річ яка не твоя
Нуль цікавісті, нуль щастя
Нуль, я забула, що є інші
Фільм за фільмом, відомий фінал
Наш фінал я не можу забути
П‘ю його тугу
Хочу пити за те, що його нема
П‘ю, що хочу пити, що його нема
Що я не можу, можу сказати йому
Все, що розповідаю вину щовечора
Я не шукаю, а кохання мене вбиває
Світ, мене не судить
У мене є стакан в руці, роблю, що хочу зі своїм життям
І що якщо він має помилку, моя помилка, яку я вирішила відчути
Нуль цікавісті, нуль щастя
Нуль, я забула, що є інші
Я забула, що на вулиці світ ще живий
І тут собі кажу про ніщо, тільки мені
І я залишилась вдома, щоб не йти
Тут на високому поверху спитай їх ще раз
І луна тут є більш блакитна, ніж там
Але треба йди з дому
У мене два рішення, одне - у двері, в інше - у вікно
Ця п‘єса остання
Остання про нього і її
Все йде, гарні дні та вино
Дай ще трошки