Зав’яжи мені очі
Білою, шовковою стрічкою
Візьми мене
За руку, і веди
Вздовж мостів і каналів
Крізь поле з тюльпанами
По воді, над водою
Вгору до хмар
Відведи мене туди
Де сосни та скелі
Де обрій завжди
Так сліпуче ясний
Де зустріне нас спокій
Де ніхто не знайде нас
Де пестять
Тятиву веселок промені золоті
Поклади мене дбайливо
У високій траві
Вплети в моє волосся
Червоні маки
Схились наді мною
Ніби ангел печальний
Биття серця
Трепет крил над кришталевою тишею
Зав’яжи мені очі
Підійми мене на руки
Віднеси мене
В цей вигаданий рай
Поклади мене дбайливо
Серед червоних квітів
Залишся та більше
Не зникай
Не зникай
Не зникай