Голліс Браун,
він жив на околиці міській.
Голліс Браун,
він жив на околиці міській...
А з ним жінка і п'ять діток
у хатинці у тісній.
Ти у пошуках роботи
обійшов усе і всіх.
Ти у пошуках роботи
обійшов усе і всіх...
А діткИ твої голодні
вже й забули, що то сміх.
У них очі божевільні,
вони тягнуть за рукав.
У них очі божевільні,
вони тягнуть за рукав...
Ти питав себе “чому?”,
ти з кожним подихом питав.
Щурі поїли борошно,
кобилу вразив сказ.
Щурі поїли борошно,
кобилу вразив сказ...
Та якби ж про це хто знав,
та якби ж підтримав вас!
Ти так молився Господу:
мій Боже, де мій друг?
Ти так молився Господу:
мій Боже, де мій друг?..
Порожній гаманець сказав:
ніхто тобі не друг.
А діти плачуть голосно,
аж серце тобі рвуть.
А діти плачуть голосно,
аж серце тобі рвуть...
А жінчині волання
мов ножами тебе тнуть.
Трава зробилась чорною,
колодязь обмілів.
Трава зробилась чорною,
колодязь обмілів...
І на останній долар
сім набоїв ти купив.
Далеко у пустелі,
там койот завів пісні.
Далеко у пустелі,
там койот завів пісні...
Ти зупинив свій погляд
на рушниці на стіні.
І мозок весь палає,
і не встоїш на ногах.
І мозок весь палає,
і не встоїш на ногах...
Ти зупинив свій погляд
на рушниці у руках.
Сім вихорів зірвалося,
сім вихорів-вітрів.
Сім вихорів зірвалося,
сім вихорів-вітрів...
Сім пострілів упало,
сім пострілів-громів.
Сім людей померло
на цій фермі в один день.
Сім людей померло
на цій фермі в один день...
А десь далеко народилось
сім нових людей.
© Микола Байдюк, переклад, 2016