Побачимось в суботу,
Якщо в тебе не буде справ.
Всі дрібнички
Допомагають мені почуватись добре,
Всe тендітне
Завжди змушує себе любити,
Я зрозумів це одразу,
Почувши, як ти говориш.
Буде - знаю - завжди важко,
Моє життя - твоє навпаки,
Але подібне...
Абсурдно думати,
Що часом не все
Йде добре,
І треба уступити,
Абсурдно думати,
Що досягли мети,
Не встингеш туди дійти -
і вона стає спогадом...
Абсурдно так думати,
Але допустимо це робити...
А я менш сумний,
Якщо навіть лише з тобою поговорю,
І вигадую моменти,
Обійми й поради,
Уявляю ситуації,
Турботи і засліплення,
Які б прорахував,
Якби був здатний,
Якими, тільки страючись зробити краще,
Зробиш мене щасливим...
Але, в загальному, все в порядку...
І, об'єктивно, мені не під силу...
А терпіння нас розважає,
Нас закоханих
Без бажання це сказати...
Абсурдно думати...
І паралізую нашу пам'ять,
Щоб більше ніколи, ніколи її не втратити,
І думаю про сміх і радість,
Чия черга ніколи не прийде,
Ніколи...
Абсурдно думати...
Зробиш мене щасливим, щасливим, щасливим...
Тому що терпіння мордує
Тих, хто закохується,
Не хотячи того робити...