Над землею – мороз,
Чого не торкнись – саме крига
Лише у моєму сні співає крапель.
А сніг йде стіною,
А сніг йде увесь день,
А за тією стіною стоїть квітень.
А він прийде та приведе за собою весну,
Та розсіє сірих хмар війська.
А коли ми всі подивимось в його очі,
На нас з очей його подивиться туга.
Та відкриються двері будинків,
Ти сідай, бо в ногах правди немає.
А коли ми всі подивимось в його очі,
То побачимо у тих очах Сонця світло.
На тілі ран не злічити,
Нелегкі кроки,
Лише у грудях горить зірка.
Й помре квітень,
Й народиться знов,
Й прийде вже назавжди.
А він прийде та приведе за собою весну,
Та розсіє сірих хмар війська.
А коли ми всі подивимось в його очі,
На нас з очей його подивиться туга.
Та відкриються двері будинків,
Ти сідай, бо в ногах правди немає.
А коли ми всі подивимось в його очі,
То побачимо у тих очах Сонця світло.