За північ давно,
Ти міцно спиш.
Світлицю наповнило
Дивне сяйво місячне...
За пічкою цвіркун,
Під мостиною миша,
І я не сплю - плету
Для тебе свій амулет.
Не горить у вогні,
У воді не тоне.
В люту заметіль
Приведе додому...
Бережи це біля серця,
Не знімай з грудей,
З будь-якого бою
Вийдеш ти живим.
Проти всякої хвороби,
Проти підступу,
При всякій напасті
Нема сильніш захисту.
Всі заклинання,
Дикі трави
І зірки далекі
Зараз підвладні мені.
Пітьма хай не наблизиться,
Зло хай не прийде,
Хай вітрило не порветься,
Корабель не пропаде
У грозу…
Хай не підведе тебе
Кінь баский твій,
Хай не згубить честь твою
Суд неправедний.
За сімома морями
У краю чужім
На семи вітрах
Ти вовчою зграєю
Оточений;
В’ється в небі ворон,
Знак лихий несе,
Та незримою могуттю
Вірю - будеш урятований.
Від схованого капкана,
Від змії шиплячої,
Від марного болю,
Від туги і гірких дум,
Від нічного страху,
І стріли летючої
Моє кохання вкриє,
Зуміє відвести
Біду...
З ночей безсонних,
Зі сліз і пекучої
Кропиви,
З коріння мандрагори,
З легких пір’їнок сови...
Не горить у вогні,
У воді не тоне,
У люту заметіль
Приведе додому...
Бережи це біля серця,
Не знімай з грудей.
З будь-якого бою
Вийдеш ти живим.