Нас затягло на батут ду-ду.
Тепер ти не така, а я пам'ять затирав.
Таю тають наші дні.
Те тепло, що вбив в тобі амфетамін.
Ми помирали дуже рано.
Все здавалось там особливим.
Зйомні квартири - нам цього
вистачило.
Давай, як раніше, а ну ж, звали.
Мені ми називали разом щось там опіком.
Давай вдихай в себе цей
порошок.
Нам було добре, нісенітниця все це,
Хімія і не яд, і не дорога.
Там не до бійки стерва і дурень, прикинь собі цей тамдем,
Ми помирали так який вже день, а час цокав, цокав.
Дівчинко, куди ти з ним по-тихому?
Більше немає тепла на нас двох.
Все, що у нас забрав амфетамін.
Місто потонуло серед реклам і вітрин.
І тих, хто був зі мною втопив, поцупив.
Більше немає тепла на нас двох.
Все, що у нас забрав амфетамін.
Місто потонуло серед реклам і вітрин.
І тих, хто був зі мною втопив, поцупив.
Заплутані в часі наш підсумок.
Кохання іншого тебе не зігріє.
Слова, як струм, терпів, як міг,
Але тепер я не жалкую...
Зупини мене, зупини,
Моє кохання, амфетамін.
Кого кохав? Він поділив.
З ким я був поцупив, втопив кохання - препарат, біль чи яд?
Ти чи я?Хто виний?Хто?
Рай для нас - пекло, почуття стирати,
Нам судилося втратити.
Падай краплинами дождю,
Весь світ тільки для тебе.
Небесами на двох нас поділи.
Більше немає тепла на нас двох.
Все, що у нас забрав амфетамін.
Місто потонуло серед реклам і вітрин.
І тих, хто був зі мною втопив, поцупив.
Більше немає тепла на нас двох.
Все, що у нас забрав амфетамін.
Місто потонуло серед реклам і вітрин.
І тих, хто був зі мною втопив, поцупив.
Тягнула долоньки, сміялася часто-густо,
вірна.
Дивилися у небо, як в дно океану,
Курили, часто мовчали, насолоджувались
Як тиша затьмарювала місто, а нам то було в кайф
Голосом, оксамитовим кликала мене,
пестила.
Вірив їй, як в останє, що
залишилось.
Вона тягне до губ коліщатко,
Крутить, ковтає його всередину їй зараз свіжого повітря.
Тягне до вікна, примхливою сукою нас з сумом зустріне весна.
У холодних кімнатах пульс твій
бездиханні біль?
Ми мріємо про дитячі сни, після спроб уникнути
звикання.
Ну чого ж ти плачиш, люба, кусаєш губки червоні?
Памятаєш, тоді кохали ми,
памятаєш, літали ми?
Тепер звязані ручки металевими ланцюгами,
Щястя в одному обличчі -
амфетамін.
Більше немає тепла на нас двох.
Все, що у нас забрав амфетамін.
Місто потонуло серед реклам і вітрин.
І тих, хто був зі мною втопив, поцупив.
Більше немає тепла на нас двох.
Все, що у нас забрав амфетамін.
Місто потонуло серед реклам і вітрин.
І тих, хто був зі мною втопив, поцупив.