Ромео цей зтікає кров'ю
Та ти не бачиш його крові
Це почуття, і більш нічого
Які відкрив той волоцюга тобі
Дощ іде відколи ти пішла,
Я втопаю в повені...
Знаєш, був бійцем усе життя,
Та без тебе - відступив
Про любов як слід співати
Все ще не навчився я
Що ж, гадаю, я вже не такий принадний
Та, мала, це ж - просто я...
і я
Кохатиму тебе, мала, завжди
З тобою вічно поруч буду я, завжди
З тобою буду доки згаснуть зорі,
доки лусне небо й не зримують слова
А як помиратиму, тебе в думках триматиму
Тебе кохатиму завжди.
Фото, що лишились по тобі, тепер
є лиш спогадами іншого життя,
Від якихось ми сміялись
Від якихось в нас з'являлася сльоза,
А одне тебе примусило сказати прощавай
Все віддав би, аби пестити твоє волосся,
Аби торкнутись твоїх губ, аби тримати тебе поруч
Коли ти молитимешся, спробуй зрозуміти
Я помилявся, я всього лише людина
Коли він обіймає тебе,
Коли притулює до себе
Коли каже він слова
Ті, що почути мала ти
Шкодую я, що він - не я, бо ті слова - мої усі
Тобі казатиму я їх до скінчення часів.
Я кохатиму тебе, мала, завжди
З тобою вічно поруч буду я, завжди
Якщо плакати попросиш, я би зміг
Якщо вмерти за тебе примусиш, я б помер
Подивись в моє обличчя
Нема ціни, що не сплатив би
Аби сказати ці слова тобі
Що ж, шахрайство те не принесе удачі,
Але, кріхітко, як шанс один даси,
Ми полишимо всі давні наші мрії і позбудимось життів старих
Відшукаємо місцину, де ще сонце досі сяє
Я кохатиму тебе, мала, завжди
З тобою вічно поруч буду я, завжди
З тобою буду доки згаснуть зорі,
доки лусне небо й не зримують слова
А як помиратиму, тебе в думках триматиму
Тебе кохатиму я завжди...
Завжди.