Мільйони днів й ночей тому
Коли лише тарпани правили цим світом
Наші предки кочові його приручили
Тепло від лагідного сонця вдень
Із диханням моря хололо вночі
Це любили так сильно, що сяяли світлом серця
Ніхто не може відібрати в нас нашу землю, вона наш дім
Ніхто не може вирішувати за нас, залиште нас самих
Ми битимемося до смерті, доки останній з нас стоїть
Ми знищимо і розіб'ємо всіх ворогів, ми прокричимо 'Алга!' і вб'ємо
Фіолетовим бузком наповнюється ліс
Луки повні трав та фруктів
Вершини гір із вапняку пронизують блакитне небо, блакитне небо
Бурхливі хвилі розбиваються о скелі
Античний камінь заплітає виноград
Як хтось може не любити цей край сонця і моря?
Ніхто не може відібрати в нас нашу землю, вона наш дім
Ніхто не може вирішувати за нас, залиште нас самих
Ми битимемося до смерті, доки останній з нас стоїть
Ми знищимо і розіб'ємо всіх ворогів, ми прокричимо 'Алга!' і вб'ємо
Як ти смієш, безбожний виродок ступати на мою землю?
Як смієш зачіпати моїх дочок й синів?
Це будуть твої останні кроки, якщо ти не розвернешся
Не засунеш свого двоголового орла у зад і не втечеш
Ніхто не може відібрати в нас нашу землю, ця земля наш дім
Ніхто не може вирішувати за нас, залиште нас самих
Ми битимемося до смерті, доки останній з нас стоїть
Ми знищимо і розіб'ємо всіх ворогів, ми прокричимо 'Алга!' і вб'ємо