A Hard Rain's A-Gonna Fall [Ukrainian translation]

А де ж ти бував, мій синку малий?

А де ж ти бував, улюблений мій?

Я лазив на двадцять імлистих верхів'їв,

Я брів шістьома кривими дорогами,

Я дерся крізь нетрі семи темних пралісів,

Я був біля мертвих п'ятьох океанів,

Я виходив тисячі миль в пащі цвинтаря,

І проливний, і проливний, і проливний,

і проливний,

І проливний дощ скоро вдарить.

А що ж ти бачив, мій синку малий?

А що ж ти бачив, улюблений мій?

Бачив я немовля і вовків кругом нього,

Бачив шлях із алмазів і нікого на ньому,

Бачив гілку суху, із якої кров капала,

Бачив зали, де кров з молотків цебеніла,

Бачив білу драбину, затоплену хвилями,

Бачив безліч промовців, язики в них поламані,

Бачив зброю і леза в руках малих підлітків,

І проливний, і проливний, і проливний,

і проливний,

І проливний дощ скоро вдарить.

А що ж ти чув, мій синку малий?

А що ж ти чув, улюблений мій?

Я чув, як грім гуркотів застережливо,

Я чув гуркіт хвилі, що може втопити світ,

Я чув сто барабанщиків, їхні руки мигтіли,

Я чув шепіт мільйонів, ніхто їх не слухав,

Я чув стогін голодного й сміх надовкола,

Я чув пісню поета, що вмер у канаві,

Я чув плач, то був клоун на темній алеї,

І проливний, і проливний, і проливний,

і проливний,

І проливний дощ скоро вдарить.

А що ж ти зустрів, мій синку малий?

Кого ж ти зустрів, улюблений мій?

Я зустрів малюка біля мертвого поні,

Я стрів білого пана, що гуляв з чорним псом,

Я зустрів юну жінку, її тіло палало,

Я зустрів одну дівчину, вона дала мені райдугу,

Я зустрів чоловіка, зраненого любов'ю,

Я стрів ще чоловіка, зраненого ненавистю,

І проливний, і проливний, і проливний,

і проливний,

І проливний дощ скоро вдарить.

А що ти робитимеш, синку малий?

А що ти робитимеш, улюблений мій?

Я збираюся йти, поки дощ не ударив,

Я піду у найглибші, найдрімучіші нетрі,

Де людей так багато, а їх руки порожні,

Де частинки отрути наповнюють води,

Де хатинка в долині зустрічає в'язницю,

А обличчя катів завжди добре приховані;

Там де голод бридкий, а про душі забули,

Там де чорний це колір, а нуль це твій номер,

І я це розкажу, я цим буду жити і дихати,

І відлунням від гір увійду в кожну душу,

І я буду пливти, аж прийдеться тонути,

Та я чутиму пісню іще й не почавши співати —

І проливний, і проливний, і проливний,

і проливний,

І проливний дощ скоро вдарить.

© Микола Байдюк, переклад, 2016