Обкладинка — це не зміст [A Cover Is Not the Book] [Obkladynka tse ne zmist] lyrics

Дядько Гутенберг був бібліофіл,

Книжник жив на Чарінг-крос.

Люблю згадати запах тих томів...

Коли він бував тверезий, а не цмулив "Кальвадос"

Заковтнути щось писемне

сто разів на день він волів.

Казав: "Обкладинка — це не зміст,

А хто за дверима — ще не гість.

Якщо не читаєш, не дізнаєш,

Що на троні аферист.

Навіть назва — тільки знак,

І без читання — ну ніяк!

Бо книжка тая ніц не розповість,

Бо, хай визнає всяк,

Обкладинка — це не зміст!"

— Мері Поппінс, а можна якийсь приклад?

— Аякже!

Нет Горобина — це дерево,

У неї трухло черево,

Його точили червою,

Та корінь був міцний.

Тож весною пан Ліщина

Їй увагу приділив,

Він коріння там пустив

І гай з’явився молодий.

Тому, обкладинка — це не зміст,

А хто за дверима — ще не гість,

Якщо не читаєш, не дізнаєш,

Що на троні аферист.

Навіть назва — тільки знак,

І без читання — ну ніяк!

Бо книжка тая ніц не розповість,

Бо, хай визнає всяк,

Обкладинка — це не зміст!

— А як вам історія про вигадливу вдову?

— Дуже переконлива!

— Люблю її до нестями!

— То розповідай!

Леді Ара Какаду

Усі скарби тягла в куток

А за одяг мала — сміх! —

Дві пір’їни і листок.

Її не грабували,

Що ж тут візьмеш, от нудьга!

Ми народилися в одежі,

Що не надто дорога.

Обкладинка — це не зміст,

А хто за дверима — ще не гість,

Якщо не читаєш, не дізнаєш,

Що на троні аферист.

Та-ру-ла-лі, та-ру-ла-ла,

Та-ру-ла-лі, та-ра-та-та,

Обгортка тая ніц не розповість,

Я-та-та-та!

Бо, хай визнає всяк,

Обкладинка — це не зміст!

— О, слухай, а як щодо історії про старого пройдисвіта?

— А це не буде задовго?

— Стартуй швидше — і швидше будеш на фініші!

Чи ви чули цей

Дивний вірш для дітей

Про короля, який сидів

У замку за замком?

Він до школи не ходив

І виріс дикуном.

Мав корони, мечі,

Від парламенту ключі,

Та, як живуть на світі,

Він не знав,

Бо в голові не мав

Ні місця для чисел,

Ні місця для слів,

Його мозок був ще менший,

Ніж у гербових орлів.

Тож королева до нації

Послала прокламації:

"Пані та панове,

Мужів учених

Всіх до мене терміново!"

І пішла до ресторації.

Мужі пішли на захід,

А ті, хто з заходу, — на схід

Від науки в кінських дозах

Мусить розум мати плід.

Та не мав наш король,

І невдячна та робота,

Бо вже скоро вчені голови

Прикрасили ворота.

От гидота!

Я завжди про це казав —

Життя в учених важке.

Проте якогось там дня

Ішов чужинець іздаля.

І каже: "Я старий пройдисвіт,

Буду вчити короля!"

Королева, повна злості,

Блазня не чекала в гості.

Але цей знав про трюки,

Не відомі для науки.

Королю сказав робити

Те, до чого в нього хист,

Бо інакше хай там який

Буде йти коту під хвіст.

Щира дружба в той день

Увійшла йому в синцях,

І удвох вони помчали

До щасливого кінця

Тож мораль така, що краще

Нам себе знайти в собі,

А не вірити юрбі.

Якщо ви не доктор Джекіл, боже борони!

<…>

Отже, годі, досить слів,

Я вважаю, що довів,

Тільки той щасливий буде,

Хто себе знайти зумів!

Блискуче!

Обкладинка — це не зміст,

А хто за дверима — ще не гість.

Якщо не читаєш, не дізнаєш,

Що на троні аферист.

Тож, тримайте це все в умі,

І з час перед сном читніть собі,

І сумнівам і лінощам на злість,

Усім крутим.

Хай визнає всяк —

Мудрець і простак,

Хай визнає всяк,

Хто має ще смак

Хай визнає всяк,

Що обкладинка — це не зміст!