Колись в королівському місті Давида
Стояла самотньо стаєнка одна
Де мати гойдала свого первородного Сина
Годилося б нам пам'ятати усе що Він згодом сказав!
Коли ви напиваєтесь на різдвяних вечірках
Я сказав би що думаю, і ви б реготали мені у лице
Та ви не помічаєте того, про що не потрібно й казати
Дух Різдва - це зовсім не те, що ви п'єте!
Як сміятися можете ви, коли ваші рідні бідуют?
Як всміхатися можете ви, коли для усмішок причини нема?
І якщо зіпсував щойно я насолоди ваші бездумні
Пам'ятайте, панове, це всього лише пісня Різдва
(Агов! Санто! Будь добрий, подай-но нам он ту плящину!)