Не прошепочу "бувай!",
І не скажу "до побачення!".
Дзвенить останній трамвай,
Я не попрошу пробачення.
Приспів:
Не дивись, як капають сльози,
Як капають сльози, як плачу я.
Ти не злись, все було серйозно,
Та інший в мене пункт призначення.
Бо люди як літаки,
Маршрути різні у просторі,
Усі ми одинаки
В безмежній вічності простору.
Приспів.
Приспів.
Приспів.
Приспів.