Age of Excuse I [Ukrainian translation]

До рук людей попав меч з обопільним лезом -

Зброя брехні, яке не може захистити,

Викувані з міражу властивою нам трансцендентності

У заплутаних механізмах самого життя.

Завіса повзе вгору,

І его корчиться в судомах осяяння,

А щасливі боги хрюкають, как свині,

Через одну тільки згадку про існування сенсу життя.

З садів Семіраміди

В окопи Іпру,

Повстання без сенсу.

Вищі істини відкриваються нам,

Коли ми чуємо гуркіт чобіт, подбитих цвяхами,

І тоді мудрість можна знайти,

Дивлячись на ганебні епітафії на могилах трусів.

З садів Семіраміди

В окопи Іпру,

З трибун Коміції

В підвали Туольсленгу,

Від спор існування

Та навалів саранчі

До іронії існування.

Надії падають на землю, як удари батога.

Серед стогонів загиблих тисячоліть

Вже не знайти іншого шляху,

Крім кошмару нескінченного повторення.

Ви, ті, хто вивчали аннали історії людства,

В бажанні знайти закономірність, зв'язку, покращення:

Ви знайшли щось з того, що шукали?

І невже саме здоровий глузд був тим, що несло цей розбитий віз уперед?

Дива,

Страждання,

Сходження,

Порожнеча.

Надії падають на землю, як удари батога.

Серед стогонів загиблих тисячоліть

Вже не знайти іншого шляху,

Крім кошмару нескінченного повторення.