Храм палає
І здіймаються вогню язики
Неначе молільників руки
Угору до темного неба
Неначе молільників руки
Цей вогонь промовля:
"Ви можете храми спалити Мої
Та Я - це Свобода"
Три постаті темні в руках - смолоскипи
Крадькома манівцями (село мирно спить)
Прямують до церкви де не минуло й години
Як люди співали
У руки плескали
Співаючи: "Рабами більше не будемо ми"
Храм палає
І здіймаються вогню язики
Неначе молільників руки
Угору до темного неба
Неначе молільників руки
Цей вогонь промовля:
"Ви можете храми спалити Мої
Та Я - це Свобода"
Трійко в каптурах викрешують іскри
І тануть у ніч, у морок зникають
А в холоді ранку не зосталось нічого
Крім каністри з-під гасу та попелу Біблій зітлілих
Храм палає
І здіймаються вогню язики
Неначе молільників руки
Угору до темного неба
Неначе молільників руки
Цей вогонь промовля:
"Ви можете храми спалити Мої
Та Я - це Свобода"
Але церква - це більше ніж дошки й каміння
А свобода - це дорога у темряву, якщо наодинці іти
Та майбутнє вже тут, час настав щоб повстати
Щоб утрачені дзвони свободи лунали на нашій землі
Храм палає
І здіймаються вогню язики
Неначе молільників руки
Угору до темного неба
Неначе молільників руки
Цей вогонь промовля:
"Ви можете храми спалити Мої
Та Я - це Свобода"