Усякий і кожен крок, що здійснюю від тебе,
Усякий і кожен рух, що я роблю.
Та невже так легко брехати?
Та невже так легко літати?
Усе, що звикла я мати, --
Назавжди зникло.
Ти і я мусимо переробити цю пісню --
Ми обрали ту, що не стосується нас.
Усе, що ми звикли мати, плекаю у своїй пам’яті.
Я не здамся, не поступлюся у битві.
Я мчу геть з найчорнішої темряви
У майбутнє, з тим що ми виплекали у моїй пам’яті.
Далі й далі пролягає мій шлях...
Купаючись у нескінченному світлі,
Я переношу кращі спогади з минулого,
Шукаючи шляху, як їх подовжити:
Усе, що я звикла мати,
Я матиму знов.
Ти і я мусимо переробити цю пісню --
Ми обрали ту, що не стосується нас.
Усе, що ми звикли мати, плекаю у своїй пам’яті.
Я не здамся, не поступлюся у битві.
Я мчу геть з найчорнішої темряви
У майбутнє, з тим що ми виплекали у моїй пам’яті.
[двіччі]