Не кажіть в скорботі хмурій
Про життя що це є сон пустий
Для душі що задрімала
І що все розвіється мов дим
Є життя! Життя - правдиве!
І могила - це не суть в житті
З попелу повставши в попіл піде
Тіло тлінне. Інше - для душі
Не вдоволення і не гіркоти
За конечну служать нам мету
Але чин, в якому день позавтра
Нас зустріне поступ на шляху
Розум - вічний, Час - скороминучий,
І хоробрі та тривкі наші серця
Все ж, биттям своїм постійно
Наближають нас до забуття
Тож на полі битви цього світу
Тут і зараз, де твоя рілля
Будь ти не худобою у стаді
Будь героєм в подвигах життя
Оминай гадалок, навіть добрих,
Дай минулому вкінець спочить,
Дій тепер, інакше вчиниш злочин,
З Богом в серці наповняй цю мить
Он шляхи великих і відомих
Хочеться й самому йти у світ
Геть пішовши, все ж лишити
На пісках часу свій слід
І можливо ці сліди хто інший
Подорожній, путь що не знайде
У недолі, посеред уламків
Їх побачить і по ним піде
Будьмо чуйні і готові в праці
Серцем долю всякую прийнять
Всеж в досягненнях, в погоні,
Вчімося молитись й працювать.