Земля [Zemlia] lyrics

Воет ветер и грохочет гром,

Зло не спит, пришло в наш дом.

Режет дождь и бьет о землю град

Стучится "брат".

Ложь и ненависть газетных строк

Красным заревом горит Восток.

Плачет и кричит моя страна,

Пришла война.

За спиною города стоят

У погибших и живых солдат

Наши семьи, реки и поля.

Гудит земля.

Двухголовый бьет своим крылом,

Машет молотом, грозит серпом.

В поле стадо бешеных собак

И их атак.

Непокорный ворону народ

От Востока до Карпат живет.

Неподвластная ему страна

Не отдана.

Подзвонив мамі, сказав, що все у нас спокійно.

Ні, мам, це просто грім, маленьке лихо стихійне.

У нас тут дощі йдуть і гриміть постійно.

Ти не хвилюйся, мамо, у мене "бронік" надійний.

Набрехав мамі, а як їй правду казати,

Про те, як раптом мужніють зовсім юні солдати?

Про постріли, вибухи, в броні пробоїни,

Про те, що ми вже давно не діти, ми – воїни.

Ідуть на небо хлопці безсмертними ротами,

Вже двох друзів відправив додому "двохсотими".

А скільки іще їх найкращих поляже?

І хто ж тобі скаже, хто тобі скаже?

Чергова в телевізорі пика вгодована,

Яка прикро вражена, надзвичайно стурбована.

Я тут не за них, за дружину з дитиною.

І за землю, що називається Україною!

Хтось із старших сказав,

Що "сепари", як в Афгані "духи"

Ховаються за спинами мирних, сіють смерть і розруху,

"Плюють" із "зеленки" смертельними сюрпризами.

Дістав уже цей клятий ляльковод із своїми репризами.

Ну нічого, в нас хлопці-"вогонь", всиплемо жару

Усім, хто хоче нашу землю відібрати на шару.

Пишатиметься народ своїми синами.

Все буде добре! Перемога за нами!