Fake Love [Ukrainian translation]

Заради тебе посміхався, хоча мені було дуже-дуже сумно...

І я можу заховати свій біль під маскою лиш заради тебе...

У нас би було кохання ідеальне,

Але ховати почуття дія неправильна.

У лиці квітки-кохання уособлював надію,

Яка з кожним днем становилась все слабкіша...

Так втомився, бо це не кохання!

Не кохання! Не кохання!

Ти пробач, але це не кохання!

Не кохання! Не кохання!

Від тебе божеволію – я зовсім...

Давно вже світ свій – не бачу зовсім...

Але для тебе нічого не робити – не хотів би зовсім...

Але мені б зрозуміти – хто така ти?..

Хей, давно загубився, забув, ким я був,

Зі шляху збився, знову зовсім один я прибув.

Повинен новий шлях знайти, але загруз у брехні.

Мені б зрозуміти, що я роблю?

Поясніть хто-небудь, хто це в мені?

Дивлюсь на себе, але не розумію –

Хто ж, чорт візьми, ти в біса такий?!

Заради тебе я посміхався, хоча мені було дуже-дуже сумно...

І я можу заховати свій біль під маскою лиш заради тебе...

У нас би було кохання ідеальне,

Але ховати почуття дія неправильна.

У лиці квітки-кохання уособлював надію,

Яка з кожним днем становилась все слабкіша...

Вбиває мене, вбиває мене,

Це кохання – брехня, яку вигадав для тебе й для себе.

Божеволію з-за тебе,

І знову будеш, як лялькою, грати ти за мене.

Вбиває мене, вбиває мене,

Це кохання – брехня, яку вигадав для тебе й для себе.

Божеволію з-за тебе,

І знову будеш, як лялькою, грати ти за мене.

Так втомився, бо це не кохання!

Не кохання! Не кохання!

Ти пробач, але це не кохання!

Не кохання! Не кохання!

Що це з тобою? Чому ти сумуєш?

Поясни, що трапилось, посміхнись,

І скажи «я кохаю» лиш.

Ну і нехай,

Я відмовлюсь від себе!

Але буду я бачити

Твої очі завжди.

Говориш, я змінився, став кимось іншим?

Говориш, що я – це не «я».

Я правда змінився,

Але ж це для тебе!

Хіба ж це кохання?

Коли я встиг так осліпнути?!

Наше кохання – ніби вітер,

Раз, пролетів – і його вже немає.

У-у-у, я не знав, я не знав, чому так...

У-у-у, я забув о собі, загубив все...

У-у-у, розуміти, розуміти, розуміти став...

Що це не кохання, не кохання, не кохання.

Вбиває мене, вбиває мене,

Це кохання – брехня, яку вигадав для тебе й для себе.

Божеволію з-за тебе,

І знову будеш, як лялькою, грати ти за мене.

Вбиває мене, вбиває мене,

Це кохання – брехня, яку вигадав для тебе й для себе.

Божеволію з-за тебе,

І знову будеш, як лялькою, грати ти за мене.

Так втомився, бо це не кохання!

Не кохання! Не кохання!

Ти пробач, але це не кохання!

Не кохання! Не кохання!

Заради тебе я посміхався, хоча мені було дуже-дуже сумно...

І я можу заховати свій біль під маскою лиш заради тебе...

У нас би було кохання ідеальне,

Але ховати почуття дія неправильна.

У лиці квітки кохання уособлював надію,

Яка з кожним днем становилась все слабкіша...