Де край моря, вічна ніч
Струменіють води пам'яті
Згадка тихо рине вплав
Тут кожен знайде що шукав
У безодні, на краю
Ніжний голос стане стежкою
Річка ця – таємний храм
Хто схибив там – платив життям
Як хвиль дзвінких дурманить спів
П'янкі слова бунтують кров
Покинеш страх, здолаєш гнів
По стежках доведе любов
Де край моря, вічна ніч
Мати пам'ять втішить згадкою
Голос той додому звав
Що втратив ти – те й відшукав