Ти дивишся на мене, і я іду з тобою,
І він вічний, цей погляд.
Там сяє сонце, там сміється життя,
Там викривається моє серце, я хочу його дати тобі.
Я хочу тебе нести, я хочу тебе любити,
Тому що любов залишається,
Не питалась, вона просто є.
Втекти не вдасться, це мені ясно.
Ти і я, це цілком напевно,
Як прекрасне, глибоке сп’яніння
Зовсім особливого виду,
І ми маємо право
Знову і знову зустрічатись,
Знову і знову одне на одного дивитись,
І якщо великий, широкий світ покличе,
Я точно піду з тобою.
Любов не хоче,
Любов не бореться,
Любов не стає,
Любов є.
Любов не шукає,
Любов не питає,
Любов є, як є ти.
Добраніч, мій прегарний,
Я тільки хотіла ще подякувати.
Те, що ти зробив, що сказав,
Звісно, не було для тебе легко,
Ти думаєш про мене, сповнений любов’ю,
І все, що ти бачиш, йде тільки вперед.
Ти мужній, ти кмітливий,
І я завжди буду поруч,
Це я знаю напевно.
Ти і я, ми – як діти,
Які люблять одне одного такими, як є.
Які не брешуть і не питають,
Коли нема чого питати.
Нас двоє, і ми – одне,
І ми бачимо речі чітко.
І якщо одне муситиме піти,
Ми все одно назавжди залишимось тут.
Ми тут…
Ми тут…
Любов не хоче,
Любов не бореться,
Любов не стає,
Любов є.
Любов не шукає,
Любов не питає,
Любов є, як є ти.